Пити чи не пити? Алкоголь в українській літературі

Чи ходили порядні жінки до корчми? Чому українські селяни не любили євреїв-корчмарів? Звідки в літературу прийшли алкогольні візії потойбіччя? 00:00 Вступ 00:35 "Роксоланія" Себастіяна Кленовича 03:19 Барокові поети й гріх обжерливості 07:42 Чому українці недолюблювали євреїв шинкарів 09:32 Чи ходили жінки до корчми 13:40 Алкоголь як спосіб витримати реальність 15:38 Алкогольні візії й мандри в потойбіччя 19:18 Великомучениця горілиця Використані статті: Кюнцлі. Корчма та шинок як феномен співіснування євреїв і українців у культурно-художньому просторі українського села Лариса Буряк. Життя на маргінесах, або Образ шинкарки в українській історіографічній спадщині (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.) Меркулов. Алкоголь, пияцтво та хміль у віршах Климентія Зіновієва, Лазаря Барановича і Данила Братковського Cпівак. Гріх “пияцтва” у рецепції українських мислителів XVII ст. Волошенко. Культурне поле україномовних антиалкогольних видань «для народу» зламу ХІХ – ХХ ст. Згадані художні твори: Марко Кропивницький "Глитай, або ж Павук", Іван Нечуй-Левицький "Київські прохачі", "Кайдашева сім’я", Квітка-Основ'яненко "Мертвецький великдень", Себастіян Кленович "Роксоланія", Климентій Зиновіїв, Інокентій Гізель, Іоникій Галятовський, Лесь Мартович "Стрибожий дарунок" Підтримати мене на Патреоні: https://www.patreon.com/notatkyvarvarky Над відео працювала я, Петренко Тетяна, літературознавиця, критикиня й авторка каналу "Нотатки варварки".